На головну
  Народна Воля №2
  Тема номера:
  Кримінальна
  демократія України
  Тип файлу:PDF,
  розмір: 130 МБ.
  Завантажити номер №2
  Народна Воля №5
  Тема номера:
  Воровской сходняк
  в белых воротничках
  Тип файлу:PDF,
  розмір: 37 МБ.
  Завантажити номер №5
  Народна Воля №6
  Тема номера:
  Політична корупція
  влади та опозиції
  Тип файлу:PDF,
  розмір: 4 МБ.
  Завантажити номер №6

Кумедна політична рубрика

 

28 вересня, в останній день виборчої агітації в м. Бучі, на центральній площі відбулася зустріч громади міста з головою Київської обласної держадміністрації пані Улянченко, яка прибула з агітаційним візитом від блоку НУ-НС. На мітингу була присутня місцева адміністрація в особі міського голови п. Федорука. Після свого виступу, п. Улянченко, звертаючись до місцевої громади, закликала, цитуємо майже дослівно: „Прошу вас підтримати політичну силу Нашої України і в такий спосіб ви підтримаєте свого мера Федорука”.

Цікава тема для роздумів. 2004 року п. Федорук, член Партії Регіонів бере на себе відповідальність та організацію виборів у Бучі від своєї партії. На всіх виборчих дільницях його представники, працівники апарату виконкому, підлеглі і прихильники з Партії Регіонів та технічних партій з холуйським натхненням виконували своє завдання – не допустити перемоги на виборах Віктора Ющенка. Його команда систематично нищила помаранчеву символіку, на виборчих дільницях завзято бракували бюлетені „ЗА” Ющенка. Його дядько, директор ЗАТ „Меліоратор” радушно приймав та утримував „донецькі десанти” і т.д.

Після перемоги Ющенка на президентських виборах, на другий день, Федорукова команда холуїв і він сам бігали Бучею з помаранчевими стрічками, як кімнатні песики на виставці декоративних собачок. А після реєстрації політичної організації Наша Україна дружними рядами, тією ж командою, зрадивши вчорашніх господарів, вступили до лав правлячої партії, причому так дружно „окупували” місцеву організацію цієї партії, що там не залишилося місця не тільки активним організаторам цієї партії в Бучі, а навіть начальникові місцевого штабу виборчої кампанії від блоку Віктора Ющенка – Вікторові Бархоленку.

Постає питання, що може бути спільного у губернатора Київщини із цим перевертнем та організатором розкрадання Бучанських земель задля отримання надприбутків? Певно, тільки спільні кримінально-бізнесові власні інтереси. Іншого бути не може…
Що ж тут дивного, коли за результатами виборів у Бучі кількість голосів за Регіони і Нашу Україну майже однакова, хоча в 2004 році Віктор Ющенко переміг з дуже великою перевагою в нашому місті.

Володимир Паламарчук

Щороку Україна заявляє про себе в світі такими голосними подіями як  ЧОРНОБИЛЬ або видатними особами як  брати КЛИЧКО, Андрій ШЕВЧЕНКО, РУСЛАНА і т.д. Остання визначальна подія, яка мала місце в нашій державі, привернула до України увагу всього світу, це – ПОМАРАНЧОВА РЕВОЛЮЦІЯ. Кожна свідома людина, яка має здоровий глузд, гідність та думає про майбутнє своїх дітей, піднявшись з колін, сказала своє категоричне НІ корумпованому режиму Кучми та його висуванцю - єдиному кандидату від влади.

 Минуло декілька років…

І народ відчув на своїй шиї зашморг унікальної демократії. Коли безправні стали ще безправнішими та біднішими, а злочинці - ще більш зухвалішими!  Та щоб не брехали в черговий раз політичні ідоли в своїх виборчих програмах, народ зрозумів просту істину – влада і опозиція міняється місцями, а злочинні схеми удосконалюються та розвиваються! І як би вони не клялися у своїй відданості народу, спокуса отримати контроль над тіньовою економікою держави, а людей  в статусі рабів і батраків, домінує над їхньою совістю.

Останнім часом спостерігається інформаційна активність всіх політичних сил з метою перебрати на себе повноваження у вирішенні питань щодо забезпечення в державі соціальноекономічної стабільності. Популістичні дебати в парламенті про турботу рідного народу переростають іноді у бійки. Можу Вас запевнити, що хуліганські випадки слуг народу, які атакують парламентську трибуну і, що захищають, це боротьба не за інтереси народу, а за виживання кланів під різнокольоровими стягами всіх політичних партій, які пройшли до парламенту з єдиною метою отримати контроль над тіньовою економікою держави. В період дев’яностих років ми пройшли “прихватизацію” державно та комунально власності, коли заводи, фабрики та інші державні підприємства штучно банкрутували з подальшою приватизацією шляхом викупу за безцінь зацікавленими особами. Початок двохтисячних років ознаменувався наступним кроком розкрадання національного багатства народу, це – земля. Є ось тут ми бачимо солідарність в деребані землі всіх політичних сил, як і синіх так і поморанчевих, а також жовтих, білих і навіть історичнопринципових у цьому відношенні червоних.