На головну
  Народна Воля №2
  Тема номера:
  Кримінальна
  демократія України
  Тип файлу:PDF,
  розмір: 130 МБ.
  Завантажити номер №2
  Народна Воля №5
  Тема номера:
  Воровской сходняк
  в белых воротничках
  Тип файлу:PDF,
  розмір: 37 МБ.
  Завантажити номер №5
  Народна Воля №6
  Тема номера:
  Політична корупція
  влади та опозиції
  Тип файлу:PDF,
  розмір: 4 МБ.
  Завантажити номер №6

Кумедна політична рубрика

 

Sic transit gloria mundis

Кожне покоління має своїх кумирів у кінематографі. Сподіваюся, що не помилюся, якщо скажу, для нашого одним з кумирів - був Смуглянка із фільму «В бой идут одни старики». Так, саме Смуглянка, а не Віктор Щедронов (за фільмом) чи Сергій Підгорний, мешканець сусідньої Бучі, актор. 
В Українському політикумі є цікаве явище коли деякі перевертні вправно і, головне, вчасно, перебігають з партії у партію при цьому постійно зростаючи в ієрархії. Найтиповішим представником такого руху вверх слід вважати Романа Безсмертного. Міняючи курс на 180 градусів, як за режиму Кучми, так i "помаранчевих", він кілька разів підскакував у цій ієрархії і досяг неабиякого становища.
  Те ж самісіньке бачимо і в середовищі дрібніших політиканів. Це - Ольга Олійнич, раніше, як представник НУ-НС, була вже керуючою справами виконкому за головування у місті Олега Бондаря з яким вони разом прийшли до влади і їхні інтереси розійшлися тільки перед кінцем його каденції. Причому, це не принципове політичне протистояння, а просто Бондар крав так багато, що її «задавила жаба», вони при розкраданні Ірпеня не дійшли згоди у пропорціях кому скільки і де вкрасти. Окрім того, вона зрозуміла, що після такого головування представника НУ-НСу в місті ця партія стає неперспективною. Отже – кульбіт і вона вже у ПР. І – секретар міськради. Причому, вона мешканка не Ірпеня, а Бучі. Хочу нагадати, як у 2002 році, балотуючись на мера Бучі, вона набрала аж 240 голосів із 30 000 населення (люди її добре знають).


Традиційно в нашому політичному бомонді існує практика - на початку виборчих кампаній оголошувати війну корупції, яка спрутом душить в смертельних обіймах Україну і її народ в цілому. Складається враження, що Корупція і Держава являють тотожність та повністю відмежовані від народу. А гасла наших президентів на кшталт “Бандитам тюрми” і “Війна корупції” є не, що інше як чергова локшина на вуха довірливого виборця, який в подальшому відчуває наслідки цих виборчих маніпуляцій на власній шкурі. Тобто, нашим людям пора вже звикнути до того, що все те, що обіцяє влада, відбувається з точністю до навпаки. Свіжі спогади: ми голосували за “Бандитам ― тюрми” і дуже скоро всі вони прийшли до влади; ми голосували за дешевий газ, за підвищення пенсій, за те, що краще житимемо вже сьогодні. А що маємо? Все цілком за безсмертною цитатою з Чорномирдіна - ”Хотели как лучше, а получилось как всегда"...

Найулюбленіші схеми освоєння бюджетних мільйонів у виконанні ректора податкового держуніверситету Петра Мельника, «любого друзя» Миколи Азарова. Він державним коштом поселив своїх студентів в гуртожитку свого сина.

Під Києвом земля дорога, а надто в таких курортних і гарних районах, як Киїське полісся. Одним з таких і є наш рідний Ірпінь. В місті всім відомо - отримати землю ірпінцеві чесним шляхом неможливо. Тільки за гроші і слід знати, кому й скіільки дати. А от длядекого наша земля просто предмет торгу і можливості нажитися. Показовим є, наприклад, матеріал, нещодавно опублікований на сайті Київської обласної організації ВО "СВОБОДА":

24 лютого, порушивши Регламент, Закон і Конституцію України, наплювавши на думку виборців, депутатська "тушко-більшість" Вишневого, невеликого містечка в Київській області, просто так ВЗЯЛИ і ЗНЯЛИ опозиційного мера. Ця історія, точніше - істерія, тягнеться чи ледве не з першого дня приходу Миколи Ляшенко до влади. Уже дуже він був незручний обласному і районний керівництву!